Івана Купала

By Маня Манюшина

Івана Купала

Овіяне таємницями, традиціями і усілякими забобонами найпоширеніше молодіжне свято літа, Івана Купала (святкуємо 7 липня) Що ми знаємо про нього? Цього дня прийнято плести вінки, стрибати через багаття і обливатися водою. Тим, кому пощастило жити біля водоймища замінюють масове обливання з пластикових пляшок на купання в озері, річці чи морі. Звичайно це далеко не всі звичаї цього свята, але переважна більшість пересічних українців знає лише їх. Якщо ви знаєте більше – значить ви розумніший за усіх моїх товаришів і знайомих ( з чим Вас і вітаю))). Особисто для мене – це звичайнісінький день, який я святкувала лише в дитячих таборах відпочинку. Але цього року я долучилася до святкування цього свята. Ось як це було.

     Прокинулася вранці і гайда босоніж по росі бігати, ««купальська роса» хвороби забирає, ногам допомагає», – вичитала я напередодні у мудрому щомісячному журналі «Целитель», потягла зранку з собою ще й батька, нехай думаю, може, роса від мозолів його позбавить або хоч не так болітимуть…не допомогло. Сказала своїй бабусі, що журна її –  «брехунець». Бабуся сказала, що ми мало бігали…якось так.

    Ввечері сусідські незаміжні дівчата попрохали мене наплести їм вінків (покоління iPhon і Сімсонів ((( ) Пішла плести…Бабуся попередила молодиць, що вінки вони мають плести самі собі і своєму «кавалеру» (з наголосом на другому складі), а потім кидати їх у воду. Якщо вінки зустрінуться один з одним – значить «можуть в пару ставати, дружити». Дівчата скептично віднеслися до монологу найстаршої жінки моєї родини. Традиції для них були на задньому плані. Спочатку фото в соцмережу, а потім все інше. Я сплела їм шість вінків (ще і для їх хлопців). Дівчата ��аденькі, недочекавшись вечора, побігли на річку пускати вінки на воду.

     В дворі старенькі бабусі робили опудало: Купайлу. Збили дві палки хрестом, обмотали соломою, обтягли мішковиною. В верхній частині зробили голову, по боках руки. Нарядили в одежину («…одяг має бути латаний-перелатаний, той в якому робили, а не гуляти ходили» – Купайло готовий! Хтось з молодших згадав ще й про Марену ( свого часу я читала літературу, стосовно цього символу літнього свята.  Я не ставила собі за мету розповідати легенди і перекази про Марену (Мару, Марину) але вам рекомендую детальніше ознайомитися з цим персонажем. Багато чого цікавого і нового відкриєте для себе). Зробили ще й Марену. Її в різних регіонах України роблять по-різному. Ми взяли гілку верби і прикрасили  намистом і стрічками («намисто почепила, стрічці бажання прошепотіла, на гілку зав’язала тай чекати стала…»)

Малеча бігала навколо Марени і Купайла (одна з матусь перетворила Купайла на Бабая і сказала своїй дочці, що якщо вона не піде спати – то оцей Бабай її забере…). «Покоління технічного прогресу»  в online режимі поставило традиційних купальських пісень…атмосфера святкова)))

    Ввечері, коли сонце заховалося за обрій, розвели невеличке багаття, спеціально для малечі, яка неодмінно хотіла стрибати)))). З часом, коли невгамовні карапузи попрямували до своїх ліжечок – в багаття відправилися Купайло і Марена. Невелике багаття перетворилося на велике вогнище через яке вже почали стрибати дорослі. З цікавості я почала запитувати люд нащо вони стрибають. Більшість відповіла, що для того, щоб очиститися від хвороб і невдач, але  були й такі, хто говорив: «усі  пригають і я пригаю, а шо по приколу…»

   Цвіт папороті тієї ночі не шукав ніхто. Можливо, молодь і не знає про нього, а дорослі просто не вірять в його існування або просто забули. Проте знайшлися такі, які зауважили, що в купальську, найкоротшу ніч, не можна спати, так як оживає і стає особливо активною всяка нечисть: відьми, перевертні, русалки, домові та лісові. Тому цієї ночі спати не рекомендується, щоб вас щось не вкрало.


Leave a Comment

You must be a registered user.